Без образ | Рецензія
Студія Sony випустила в кінотеатри фільм з рейтингом R (дозволені з 17 років під наглядом дорослих), де у головній ролі оскароносна Дженніфер Лоуренс – «Без образ». Цікава суміш, якій вийшло, майже, все заплановане, і трішки більше. Центральною персонажкою є тридцяти двох річна Медді Баркер (Лоуренс), дівчина, яка живе останнім днем. ЇЇ дім під заставою, працює сезонно в барі, підпрацьовує водійкою Uber, але і авто конфіскують. Основною метою дівчини є збереження рідного материного дому, бо це єдине, що вона має від неї. Хоча тепер на перший план виступає пошук авто, бо це основний метод заробітку, щоб зберегти дім, виходить замкнуте коло. Перебираючи варіанти авто та заробітку Медді натрапляє на цікаву пікантну пропозицію. Сучасні прогресивні батьки шукають дівчину, яка занурить їх чадо в доросле життя перед вступом у коледж. Чаду вже 19 років і пора зірвати квіточку, за це Лейрд та Еллісон Бекери (Метью Бродерік, Лаура Бенанті) пропонують старий Бьюік, далі навколо цього багато жартів побудовано.
«Без образ» нагадує суміш комедійних фільмів 2007 року «Супер Перці» та «Ларс і справжня дівчина»
Медді поставлене не просте завдання, вона повинна звабити доволі закритого в собі Персі (Ендрю Фельдман). Хлопець сором‘язливий, незграбний, пройнятий тривогою та безглуздий, прямий представник покоління зумерів, що і породжує один із цікавих конфліктів. Протягом всього фільму є помітна цікава хімія між акторами Лоуренс та Фельдманом. Актори легко та вільно втілюють образи на екрані, і ми віримо у побачене. Фельдману, можливо, допомагає його минуле в участі у мюзиклах, де важливо володіти тілом, а особливо коли треба природньо зобразити незграбність. А Дженніфер Лоуренс пробує себе у новому амплуа – тілесна комедія. Оскароносна акторка надає персонажці якихось власних рис, які є впізнаваними та особливими. Кожна буфонада у її виконанні не є придуркуватою, як ми звикли бачити у деяких комедіях, вона органічно співіснує з характером Медді.
Характер Медді доволі дуальний. Вона така самовпевнена та стійка, а одночасно нікому не відкривається і боїться нового. Будинок для неї, наче мушля для крабу, там безпечно та не треба вигадувати щось нове, щоб не було боляче від програшів. От тільки вона помічає, як Персі починає вивільнятися з власних обмежень, він готовий діяти, хоч це і перечитиме деяким його досягненням, але тільки щоб бути разом з Медді. І тут її світобачення поступово змінюється, кінцевим поштовхом є можливий переїзд друзів з рідного містечка. Вкінці фільму нас чекає звичний і дієвий троп, про розкриття брехуна, але тут він обіграний так просто, що трішки стає нуднувато.
Фільм, де гола Дженніфер Лоуренс бʼється на пляжі з підлітками, будучи абсолютно голою.
Періодично гумор працював, але тільки в моментах, які не показані були в трейлері. Деякі сцени виглядали пластиково через погану операторську роботу. На початку однієї сцени, навіть, помітно, як актори відразу почали рухатися після слова «почали». Сценарій простий та наївний, і це хороший спосіб розповісти історію про дорослішання двох різних поколінь. Медді самотня дівчина з життям у один день, вчиться плануванню і згуртованості у Персі. А Персі вступає у доросле життя зі знанням, яке воно може бути підступне.