Таблетка від болю | Рецензія

Такий очікуваний серіал «Таблетка від болю» вже вийшов на Netflix, посідаючи перше місце за переглядами в Україні. Серіал знято за реальними подіями, які мали початок у США в середині 90-х. У 1991 році на ринок знеболюючих виходить компанія Purdue Pharma,  яка проголошує себе «піонером у боротьбі з головним ворогом людського страждання – болем». Вони кваліфікувалися на випуску сильнодіючих анелгетиків на опіоїдній основі (оксикодон, кодеїн, гідроморфон). А у 1995 році випускають свою головну «зірку» OxyContin (оксіконтін), яку затверджує і одобрює Управління контролю за якістю харчових продуктів та медикаментів. Доволі неоднозначне управління, яке критикують за недостатньо суворі ступені перевірки нових ліків, а за правління Трампа було лояльним до пришвидшення затвердження ліків. Далі почалась активна просвітницька робота з лікарями. Компанія Purdue Pharma запроваджує систему «п‘ять життєво важливих ознак болю», щоб лікарям легше було виписувати більшу кількість таблеток оксіконтіну, від чого на пряму залежали доходи фірми та лікаря. Для задобрення лікарів, а одночасно замилення очей, компанія організовувала дорогі виїзні семінари для медичних працівників. Препарат рекламували, як повільнодіючий та стійкий засіб для контролю болю протягом 12 годин.

Вже у перші роки запуску таблеток Purdue Pharma знала про зловживання пацієнтами оксіконтіну з тезами у внутрішній документації «таблетки розчавлюють та вдихають носом; викрадали з аптек; лікарі продавали рецепти».

Лише на початку 2000 року з‘являються публічні відомості про залежності людей від препарату оксіконтін. Натомість сім‘я засновників компанії  Purdue Pharma мала вагомі важелі впливу на чиновників, тому правда та позовови приглушувалися. Доки не було проведено детальне розслідування та до справи підключилося Управління з боротьби з наркотиками, і виявили агресивні методи у поширенні оксіконтіну, що привело до зростання людей з залежністю. Вони довели, що глави компанії знали про проблематичну дію препарату, ще до того, як він вийшов на медичний ринок. Натомість Purdue Pharma твердо запевняли про 12-годинну дію таблеток, щоб захистити доходи компанії. В дослідженнях же було доведено, що у багатьох пацієнтів 12-годинний план прийому оксіконтіну недостатньо стримує біль, що призводило до симптомів відміни та інтенсивної тяги до наркотиків або збільшення дози оксіконтіну. Про всю цю довготривалу та складну історію опіоїдної лихоманки і розповідає серіал «Таблетка від болю». Історія показана від чотирьох історій та пресонажів, які проведуть нас вздовж всього серіалу, який обрав колючу тематику для США.

Через низку маніпуляцій оксіконтін стає найпопулярнішим препаратом в період з 1995 по 2001 роки та приносить Purdue Pharma 2,8 мільярдів доларів легальної торгівлі важкими опіоїдами.

Центральною персонажкою, вона ж і оповідачка хронології стає слідча прокуратури США Еді Флауерс (Узо Адуба). Вона виступає проти компанії Purdue Pharma, а особливо проти голови компанії Річарда Саклера (Метью Бродерік). Еді відразу дає нам знати, що творець осіконтину не людина, а зло в чистому виді. Весь конфлікт виглядав, наче гонки за тінню. Маючи явні докази негативного впливу пігулок Еді не могла піймати законно Саклера, тому препарату був на ринку не мало років. Сам Річард Саклер у серіалі зобразили трішки безумним генієм, ніби, Франкенштайн, який випустив у світ зло, що не мало б існувати. Гарно описані махінації з законами та схваленням, ти не заморюєшся від бюрократійної частини серіалу, бо нам демонструють ще дві історії паралельно до центральної.

Згідно з даними Centers for Disease Control and Prevention у 2020 році від передозування рецептурними опіоїдами у США щодня помирало 44 людини.

Щоб наочно продемонструвати жертву залежності сценаристи вводять вигаданого персонажа Глена Кригера (Тейлор Кітч). Порядний сім‘янин та автослесар отримує тяжку травму спини, після складної операції проходить курс фізіотерапії, а біль нікуди не зникає, тут на допомогу приходить новий чарівний препарат оксіконтін. Паралельно з цієї історією нам показують юну промоутеру, яку наймає компанія Purdue Pharma – Шеннон Шеффер (Вест Духовни так, це донька Девіда Духовни, того у якого українське коріння). Молода та наївна дівчина, яка переслідує єдину ціль – отримати хорошу зарплатню. Саме на таких маніпуляціях і тримала співробітників Purdue Pharma. Вдало продемонстровано через симпатичних промоутерок, як велика корпорація поступово підсаджували всіх на свої наркотики: лікарів на гроші та молоденьких дівчат; молодих співробітників на гроші; чиновників на гарне ставлення та гроші; пацієнтів на препарат. У виграші лишались тільки власники компанії. Доки Глен, і подібні йому залежні, звивався у судомних болях опіоїдної залежності, на їх життях наживалися співробітники компанії. Особливо хочеться відмітити початок кожної серії, нам дають інформацію, що персонажі деякі змінені, але історія основана на реальних подіях. Все це промовляють люди, які втратили близьких та рідних у цій опіоїдній лихоманці, вони показували фото усміхнених людей, які вмерли через чиюсь невимовну жадібність.