Вони клонували Тайрона | They Cloned Tyrone

А якщо анекдот про те, як сутенер, повія та торговець наркотиками заходять в бар, зробити фільмом? Цим питанням задався режисер початківець Джуел Тейлор, який раніше приймав участь у таких фільмах «Крід 2» та «Космічний джем: Нова спадщина». Далі самостійно створивши науково-фантастичну комедію «Вони клонували Тайрона», який займає зараз топи на стрімінговому сервісі Netflix. Бадьора комедія, яка зачіпає важливу тематику системного та структурного расизму (іноді використовують поняття – інституційний расизм) та пошуки сенсів. 

Фільм є даниною рідкісному піджанру кіно Blaxploitation – він виник у США на початку 1970-х років і розповідає про експлуатацію темношккірих, від чого і походить сама назва (black+exploitation).

Події фільму відбуваються у вигаданому місті під назвою Глен, де час, ніби, зупинився. Ми довго не можемо вгадати, який саме рік перед нами зображено. Припущення розтягуються на десятиліття від 70-х до сьогодення. Так режисер хотів показати глядачу, як часто людям не вистачає ресурсів у таких районах, бо сам Джуел виступав свідком подібного. Фільм не надто довго входить у розвиток подій. Головний герой старанний дрібний торгівець наркотиками Фронтейн (Джон Бойега), є простим пересічним хлопаком зі складного району. Складаєтья відчуття, ніби, він герой клішованого тропу «фільм про складну долю чорного». Фронтейн не бачить матір, а тільки чує її за дверима, квартира у жахливому стані, розбірки за територію торгівлі наркотиками, він вічно похмурий та ніколи не посміхається. Неодноразово бачили такий сюжет, але це не такий фільм. І це ми бачимо на самому початку, коли головного героя жорстоко розстрілюють, у черговій розбірці, а на наступний ранок він живий живісінький.

Одні з найепічніших та комедійних сцен захоплюють саме завдяки вдалій роботі основного тріо акторів Бойега, Фокс та Парріс.

Розібратися в чому справа, а заодно і нагадати Фронтейну його попередній день, допомагають люди, яких він менше всього хотів бачити поруч. Стереотипно зображений сутенер, який носить екстравагантні шуби та зачіски. Має манери подібні до ексцентричного шоумена з фільму «5 елемент» Рубі Рода –  Слік Чарльз  (Джеймі Фокс). Йо-Йо (Тейона Парріс) – дівчина, яка тимчасово працює повією, щоб заробити на коледж. Ця персонажка є напрочуд динамічною та розумною, неодноразово виступає на передній план, від чого виглядає живо. От наша компанія детективів зібралася, і рушає розвалювати підпільну лабораторію зі створення клонів темношкірих людей. Зустрічаючи в ході розслідування безліч міських легенд пов‘язаних зі стереотипами про темношкірих (більш контекстно для американців): постійні розмови про завивку, споживання виноградного соку та поїдання курятини. Послідовно дійшовши до головного лиходія, який, у фільмі, мав притягнуту мотивацію, від чого кінцівка виглядає дописаною нашвидкоруч. Попутно цитуючи фільм «Механічний апельсин», нагадуючи «Матрицю» та «Шоу Трумана», і відсилаючи розповідями про Губку Боба, до секретного інгредієнту в бургерах. Хімія між акторами яскраво доповнює сцени, всі актори явно на своїх місцях.

Джуел Тейлор подає амбіційні надії на майбутнє в кінематографі, бо з самого початку створив не пересічний та самобутній трилер.

Режисер, а він же і сценарист, створив внутрішню сатиру, яка викликає протирічні емоції. Тематика «прихованого правління» після пандемії набуває оборотів, особливо з появою QAnon («к‘ю-анон» група людей, яка вірить у теорії змов). Хоча за допомогою такого ходу можна вдало розкрити проблематику суспільства, а особливо структурний расизм, який ховається в урядових інституціях США. Також можна помітити задум автора про роль кожного у залежності від спільноти,  в якій знаходимось, ніби, є заручниками системи. Український дубляж звучить, як завжди чудово, але подібні фільми складно передати не мовою оригіналу. Вдало можна привести приклад українського фільму «Люксембург, Люксембург», який неможливо транслювати іншою мовою, не втративши частину «особливостей соціуму». Так, і у фільмі «Вони клонували Тайрона», неможливо на повну відчути колорит жартів та мови, слухаючи не в оригіналі.